план уроку в н №8

План уроку 
виробничого навчання 
групи № 23


Дата проведення: 21.04.2020 р.
Тема програми: Приготування тіста та виробів з нього.
Тема уроку:  Інструктаж за змістом занять, організації робочого місця, безпеки праці. Приготування фаршів: з мяса (3 способи), риби, сиру, капусти; з яблук, маку, ягід. Приготування млинчиків з різним фаршем. Приготування виробів з тіста, смажених у фритюрі: чебуреків, пончиків. Приготування дріжджового тіста безопарним способом і виробів з нього: пампушок, пиріжків смажених, пиріжків печених. 
Мета уроку: 
1. Навчальна: навчитися правильно робити перерахунки сировини на задану кількість виробів; організовувати робоче місце, підбирати інструмент, інвентар, посуд; навчити учнів прийомам та навичкам приготування начинок, фаршів; замішувати дріжджове тісто безопарним способом, порціювати, формувати, декорувати напівфабрикати; випікати, визначати готовність виробів; дотримуватись правил охорони праці, санітарії та особистої гігієни під час приготування виробів; економно використовувати сировину, воду, електроенергію, час.
2. Розвивальна: розвивати навички з виконання необхідних прийомів та операцій з приготування дріжджового тіста, самостійність, уважність, логічне мислення, вміння орієнтуватися у виробничих умовах.
3. Виховна: виховувати почуття гідності за обрану професію, відповідальність за доручену справу, дисциплінованість, прагнення до високих результатів праці.
Тип уроку: урок вивчення трудових прийомів і операцій.
Дидактичне забезпечення: рецептури; інструкції з техніки безпеки; інструкційні картки, які відображають послідовність виконання трудових операцій.
Матеріально-технічне забезпечення: ножі, виїмки, форми, сита, качалки, дерев’яні копистки, столові ложки та виделки, вінчики, шкребки, різець, силіконові пензлики для змащування поверхні виробів яйцем, дерев’яні палички, кухарські лопатки, промарковані дерев’яні дошки, кондитерські мішки, каструлі, глибокі миски, сковороди, листи кондитерські, лотки для продуктів, сотейники, форми, столовий посуд для подачі (пиріжкові тарілки, великі блюда різної форми), блендер, електричні плити, жарові шафи, холодильна шафа, столи виробничі, електронна вага.
Міжпредметні зв’язки: з предметами «Технологія приготування їжі з основами товарознавства», «Організація виробництва», «Устаткування підприємств харчування», «Охорона праці», «Фізіологія харчування, санітарія і гігієна».
Перелік практичних завдань: 
1. Правильно організовувати робочі місця, добирати інструмент, інвентар, посуд.
2. Приготування різних начинок.
3. Формування виробів (напівфабрикатів).
4. Приготування виробів (вистоювання, випікання).
5. Підготовка до подачі; подача готових виробів.
6. Проведення бракеражу готових виробів.


Список основної і додаткової літератури:
 1. Доцяк В. С.Українська кухня .-Львів: « Оріяна – Нова»,1998.- 547 с.
2. Старовойт Л. Я., Косовенко М. С., Смирнова Ж. М. Кулінарія.  - К.: Вища шк., 1992.- 270 с.
3. Фельдман І.А. Поради кулінара. - К.: МП «Преста», 1993, - 120с.
4. Шаліков С. А., Шадура О. А. Сучасна українська кухня. - К.: «Техніка», 1978.- 266 с.


Хід уроку


І. Організаційна частина (5 хвилин):
1. Перевірка наявності учнів.
2. Перевірка готовності учнів до уроку.
3. Перевірка знань з техніки безпеки, санітарії та гігієни.


ІІ. Вступний інструктаж (40 хвилин):
  1. Актуалізація знань.
1). Повідомлення теми і мети уроку.
2). Цільова установка проведення уроку.
3) Перевірка опорних знань, умінь, навичок учнів, необхідних їм для подальшої роботи:
1. Яка сировина використовується для приготування дріжджового тіста?
Для дріжджового тіста ми використовували таку сировину: борошно, цукор-пісок, масло вершкове, яйця, сіль, дріжджі, молоко.
2. Як  необхідно підготувати  сировину до використання?
Борошно потрібно просіяти, щоб звільнити від сторонніх домішок і збагатити киснем - це сприяє кращому підйому тіста. Цукор-пісок перед використанням просіюють через сито, якщо в цукрі є домішки, його розчиняють, переціджують; масло вершкове – зачищають, нарізають на шматочки; яйця перевірені на свіжість складають у решітки і опускають на 5 хв. у  воду, потім на 5 хв. у 2% розчин хлорного вапна, промивають у 2% розчині харчової соди і ополіскують у проточній воді. Дріжджі – звільняють від паперу, розчиняють у теплій воді і проціджують через сито.
  1. Які є  способи приготування дріжджового тіста, чим вони різняться? 
Є два способи приготування дріжджового тіста: це опарний і безопарний способи. Опарний спосіб відрізняється від безопарного тим, що безопарне дріжджове тісто готують закладаючи продукти всі зразу, а для опарного дріжджового спочатку готують опару, а потім закладають решту сировини.
4. У якому цеху готують кондитерські вироби з дріжджового тіста?
Вироби з дріжджового тіста готують у борошняному цеху.
5. Яке обладнання, посуд та інвентар використовують для приготування виробів з дріжджового тіста?
Для приготування виробів з дріжджового тіста використовують просіювач борошна, тістомісильну машину, протирочну машину, м’ясорубки, електроплити, духові шафи, стелажі, миски, сита, сковорідки, казанки, каструлі, пензлики, листи, ложки, дерев’яні копистки, ножі, дошки, качалки, виробничі столи.
6. Пригадайте технологічну послідовність приготування дріжджового тіста безопарним способом?
Спочатку необхідно провести підготовку сировини. Молоко або воду нагрівають до 30—40°С, оскільки при з'єднанні з борошном та іншими продуктами температура тіста буде в межах 26—32°С. Якщо борошно має більш низьку температуру, то молоко або воду слід нагріти вище за 40°С. Дріжджі розводять окремо у невеликій кількості теплої води, проціджують і додають у посуд тоді, коли борошно буде частково перемішане з рідиною. Сіль і цукор розчиняють у невеликій кількості води або молока, проціджують через сито з вічками діаметром 0,5—1,5 мм. Яйця або меланж проціджують через сито з вічками розміром 2—3 мм. Борошно просівають через сито для видалення сторонніх домішок і насичення його киснем повітря.
У посуд спочатку вливають розчинені продукти, а потім всипають просіяне борошно. Замішують тісто протягом 5—7 хв. Приблизно за 2—3 хв. до закінчення процесу замішування до тіста додають розтоплений жир, щоб зменшити руйнування клейковини.
Посуд з тістом накривають вологою серветкою (щоб тісто не завітрилося) і ставлять у тепле місце (30°С) для бродіння, яке триває протягом 2,5—3,5 год.
 7. Чому температура рідини повинна бути 30-400С, а якщо вища або нижча, що відбудеться?
Температура рідини повинна бути 35-400 якщо буде вища, то ми «запаримо» дріжджі, якщо нижча, то опара не бродитиме.
  8. Як визначити, коли необхідно припинити вимішувати  тісто?
Замішування необхідно призупинити тоді, коли воно легко відстає від стінок посуду та рук. Проте дуже тривале замішування призводить до того, що тісто знову стає липким.
 9. Для чого тісто ставимо на розстойку і робимо обминання?
Тісто ставимо на розстойку для того, щоб вироби збільшились в об’ємі, збагатились вуглекислим газом.
Обминаємо тісто, щоб відновити процес бродіння. При цьому тісто збільшується від надлишку вуглекислого газу, дріжджі й молочні бактерії переміщуються на нові ділянки з поживними речовинами. Процес бродіння прискорюється.
 10. За якими ознаками визначають готовність тіста?
 Готовність тіста визначають за зморшкуватою поверхнею тіста, за збільшенням в об’ємі, а також коли при натисканні пальцем на  тісто, виїмка, яка утворилась повільно випрямляється.
11. Які вироби можна приготувати з дріжджового тіста?
З дріжджового тіста можна випікати пиріжки, ватрушки, булочки, пироги відкриті, напіввідкриті, піци.
12. Які використовують начинки і фарші у кондитерському виробництві?
У кондитерському виробництві використовують такі фарші і начинки: з картоплі, з капусти, з ліверу, з м’яса, з гороху, з рису і яйця, з сиру, з вишень, з яблук, з маку, з повидла.
13. У чому полягає різниця між фаршами і начинками?
Різниця полягає у тому, що фарші готуються несолодкі, а начинки солодкі.

4) Аналіз і доповнення відповідей учнів, підведення підсумків.


2. Викладання нового матеріалу.
1) Повідомлення нової навчальної інформації:
Ми коротенько пригадали, що вивчали, а тепер повернемося до сьогоднішнього уроку.
Сьогодні на уроці ви навчитесь технологічно правильно готувати фарші: з мяса, риби, сиру, капусти, яблук, маку, ягід; млинчики; вироби з тіста, смажені у фритюрі: чебуреки, пончики, біляки; готувати дріжджове тісто безопарним способом та вироби з нього: пампушки, пиріжки смажені, пиріжки печені.
Борошняні вироби готують переважно з пшеничного борошна вищого або 1-го сорту і лише деякі, головним чином пряники, з борошна 2-го сорту. Мука повинна бути без стороннього присмаку, запаху, зайвої кислотності і підвищеної вологості. Вологість борошна за стандартом 14,5%. Борошно, вологість якої вище, ніж встановлено стандартом, при зберіганні швидко псується; крім того, вироби з неї мають знижений вихід. Вологість борошна визначають у харчовій лабораторії або наступним простим способом: борошно насипають на долоню і стискають руку, якщо при розтисненні руки грудки не утворюються і борошно розсипається, то вологість борошна вважається нормальною. При використанні борошна з вологістю нижче 14,5% норма витрати борошна знижується - на кожен відсоток зниження вологості береться кількість борошна на 1% менше, ніж вказано в нормі. Відповідно надходять при збільшенні вологості борошна проти норми. Щоб визначити, скільки клейковини міститься в борошні, потрібно 50 г борошна змішати з 25 г води кімнатної температури і через 20 хвилин суміш промити під струменем води. Коли крохмаль буде видалений, клейковину віджати і зважити, а отриманий вагу помножити на два; ця цифра є показником вмісту клейковини у відсотках. Клейковина хорошої якості повинна бути еластичною і пружною, погана клейковина - липкою. Борошно, що має клейковину хорошої якості, поглинає більше вологи, внаслідок чого збільшується пригрів; крім того, вироби з такого борошна не розпливаються при випіканні. Перед замішуванням тіста борошно просівають. У зимовий час борошно перед використанням вносять у тепле приміщення, щоб її температура підвищилася до 12°. При просіюванні видаляються грудочки і випадкові домішки, борошно збагачується повітрям, що полегшує замішування тіста і сприяє кращому його підйому.
Багато страв та виробів з борошна готують з різними начинками (м'ясними, рибними, картопляними, овочевими, з сушених грибів, субпродуктів, сиру, яблук та ін.).
Безопарне дріжджове тісто для печених малоздобних виробів. Для приготування тіста всі продукти, які передбачені рецептурою, змішують в один прийом. У діжу тістомісильної машини вливають підігріту до температури 35-40 °С воду, попередньо розведені у теплій воді і проціджені дріжджі, цукор, сіль, додають меланж або яйця, всипають просіяне борошно і все добре перемішують 7-8 хв. Наприкінці замішування вводять розтоплений маргарин, щоб зменшити руйнування клейковини. Готовність тіста визначають за його однорідністю, відсутністю грудочок. Добре вимішане тісто легко відстає від рук і стінок посуду. Діжу закривають кришкою і ставлять на 3-4 год для бродіння у тепле місце з температурою 35-40 °С. Коли тісто збільшиться в об'ємі у 1,5 рази його обминають 1-2 хв і знову залишають для бродіння, в процесі якого тісто обминають ще один-два рази. Закінчення бродіння визначають за зовнішніми ознаками: тісто збільшується в об'ємі у 2,5 рази, поверхня його опукла, воно набуває приємного спиртового запаху.
1. Якої форми можуть бути пиріжки?
Пиріжки можуть бути такими формами: човник шов зверху або знизу, трикутник шов зверху або знизу, у формі кульки, хачапурі, розтягаї, у формі вісімки, у формі косички, відкриті (ватрушка), у формі троянди, у формі лілії.
 2. Від чого залежить форма пиріжків?
Форма  залежить від асортименту випечених пиріжків, щоб було чітко знати який пиріжок з якою начинкою.
3. Як підготувати лист для випікання виробів?
Лист необхідно ледь змастити олією для того, щоб не горіла зайва олія між виробами, тому що угар олії шкідливий для здоров’я. 
 4. З якою метою  сформовані пиріжки ставлять для розстоювання?
Пиріжки ставлять для розстоювання для того, щоб у тісті збільшився вміст вуглекислоти і вироби були пухкішими.
 5.Чи можемо ми закладати у шафу не розстояні пиріжки? Чому?
Не можемо, тому що у процесі випікання на виробах будуть утворюватися тріщини.
 6. Для чого перед випіканням пиріжки змащують яйцем?
Вироби перед випіканням змащують яйцем для того, щоб була рум’яна і блискуча поверхня.
 7. Від чого залежить температура та час випікання виробів з дріжджового тіста? При якій температурі випікаються пиріжки, ватрушки?
Температура та час випікання виробів залежить від розмірів виробів та маси виробів. Пиріжки випікають при температурі 220-2400С протягом 12-15 хв.
8. Як визначити готовність виробу?
Готовність виробів ми визначаємо за зовнішнім виглядом та якщо взяти виріб в руку, він не буде пекти долоню.
 9.Чому під час випікання і зберігання втрачається маса виробу?
Під час випікання і зберігання втрачається маса виробів тому, що при зберіганні виробів відбувається усихання, а під час випікання відбувається випаровування вологи з поверхні виробів і незначною мірою при вивітрюванні парів спирту, вуглекислого газу.
  10. Вимоги до якості пиріжків.
Вимоги до якості: пиріжки  правильної форми, без бокових налипань і притисків, не розпливчасті; поверхня рівна, блискуча, без тріщин, колір від золотисто-жовтого до світло-коричневого, на бокових поверхнях світліший: м'якушка добре пропечена, без ознак закальцю і без слідів непромісу; пористість добре розвинена, рівномірна, дрібна; консистенція м'якушки еластична. після легкого натискання пальцем, м'якушка набуває попередньої форми; смак і запах приємні, властиві випеченим виробам; начинка соковита, смак і запах відповідає продуктам, з яких вона виготовлена.
 11. Якщо пиріжки недопечені, цю ситуацію можна виправити?
Так, допекти.
 12. Якщо ж пиріжки пригоріли, ситуація ця виправна?
Якщо пиріжки пригоріли частково, то ситуацію можна  виправити – підгорілі місця зачистити, якщо пиріжки пригоріли всі – ситуація невиправна.
13. Правила подачі пиріжків?
Пиріжки подаються на закусочній або пиріжковій  тарілці, покритій паперовою серветкою.
 14. Перш ніж приступити до формування пиріжків, давайте з уроків охорони праці пригадаємо правила БП у кондитерському цеху.
Перевірити справність всіх пускових та блокувальних пристроїв механізованого обладнання, наявність захисного заземлення, перевірити роботу на холостому ходу. Впевнитись у наявності біля електрообладнання діелектричних килимків. Не носити в кишенях гострих та ріжучих предметів; не переходити з одного місця в інше без дозволу майстра;  не залишати без уваги механічне і електричне обладнання.
 15. Яких правил санітарії та гігієни необхідно дотримуватися кондитерам?
Під час роботи необхідно бути у спецодязі. Санітарний одяг, який включає халат, ковпак, фартух, особистий рушник повинен бути охайним, чистим, зручним. Волосся слід ховати під ковпак. Взуття повинно бути зручним, на каблуку середнього розміру, слизька підошва не допускається. Не носити прикрас, годинників. Щоб нігті були обстрижені та чисті.

2). Показ нових прийомів трудової діяльності.
(При вивченні операцій важливе значення має кваліфікований і методично правильний показ майстром прийомів, якими мають оволодіти учні. При наявності декількох прийомів майстер може вимагати від учнів їх відтворення та пояснень за змістом інструкційної карти. Майстер наводить типові помилки учнів, вказує їх причини і засоби попередження. Спочатку майстер показує прийом в тому темпі, в якому його виконують у виробничому процесі, а потім – в уповільненому із зупинкою на окремих діях. Особливо важливе значення має відтворення учнями показаних прийомів у потрібному темпі. Після показу й пояснення прийому проводяться тренувальні вправи. Від простих до складних прийомів, переходять до виконання комплексних робіт, а від них – до самостійного вибору учнем певних прийомів залежно від специфіки роботи і умов її виконання).


3). Пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці виробничого навчання.
1. Організацію робочого місця. 
2. Підготовку продуктів до використання. 
3. Приготування фаршів.
4. Приготування млинчиків.
5. Приготування чебуреків, пончиків.
6. Приготування пампушок, пиріжків смажених, пиріжків печених.
7. Подачу даних страв. 
8. Прибирання робочого місця.


4). Повідомлення про передовий досвід за темою уроку.


5). Опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром:
  • Виставлення та коментування оцінок за теоретичний матеріал.
  • Видача завдань згідно технологічної карти.


6). Відповідь майстра на запитання учнів.


7). Підведення підсумків вступного інструктажу.

ІІІ. Поточний інструктаж (270 хвилин):
  1. Видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання:
бригада I – готує фарші;
Фарш рибний:
Філе риби без шкіри й кісток нарізають шматками, солять і при пускають. Після припускання філе січуть ножем (не дуже дрібно), змішують з пасерованою цибулею, перцем, сіллю, зеленню, білим соусом.
Для приготування білого соусу використовують бульйон, в якому припускали рибу.

Фарш зі свіжої капусти:
І с п о с і б . Капусту дрібно січуть, обшпарюють, кладуть в каструлю, додають трохи води (10 15% до маси капусти) і, помішуючи, при пускають до готовності. У готову капусту додають січені круто зварені яйця, сіль, перець, дрібно нарізану зелень і перемішують.
II с п о с і б . Капусту дрібно січуть, бланшують 3—5хв., відкидають на друшляк, дають стекти воді. На розігрітий лист з жиром викладають капусту шаром 3 см і, помішуючи, смажать доти, поки вона не стане м’якою. Потім капусту охолоджують, додають січені яйця, сіль, зелень і перемішують. Солити капусту до смаження, а також у гарячому вигляді не рекомендується, оскільки при цьому виділяється сік і зни жується якість фаршу.

Фарш із квашеної капусти:
Підготовлену квашену капусту віджимають (дуже кислу попередньо промивають у холодній воді), січуть, злегка обсмажують з жиром з додаванням невеликої кількості рідини (води або бульйону) до готовності. У готову капусту додають пасеровану ріпчасту цибулю, цукор, сіль і перемішують.

Фарш сирний:
Сир протирають через сито або протиральну машину, змішують з
борошном, яйцями, цукром, ваніліном. Іноді у фарш додають родзинки, цукати або горіхи, лимонну або апельсинову цедру.

Фарш яблучний:
І с п о с і б . Свіжі яблука миють, обчищають від шкіри, видаляють насіннєве гніздо, нарізають скибочками, посипають цукром, додають воду (20—30г на 1 кг яблук) і припускають доти, поки маса не загусне.
II с п о с і б . З яблук видаляють насіннєве гніздо і шкірку, потім нарізають скибочками або кубиками і пересипають цукром.

Фарш з маку:
Мак промивають теплою водою і заливають окропом у співвідношенні 1:1, доводять до кипіння, кип’ятять 1—2хв., залишають на3—4год. для набухання. Набухлий мак відкидають на сито або марлю, віджимають і пропускають через м’ясорубку з дрібними отворами двічі, додають цукор або мед і перемішують.

Фарш з вишень:
Вишні перебирають, миють, видаляють плодоніжки й кісточки, пересипають цукром і залишають на 3—4год. в холодному місці. Сік,  що виділяється, відціджують, а м’якоть використовують як начинку.



бригада ІI – готує млинчики;
Млинчики:
Яйця, сіль, цукор розмішують, додають холодне молоко або воду (50% норми).
Цю суміш вливають у просіяне борошно і збивають до однорідної маси, поступово додаючи молоко або воду. Готове рідке тісто проціджують. Млинчики випікають на змащених жиром і розігрітих сковорідках діаметром 24-26см або електричній обертовій жаровні. Для млинчиків з м’ясом, сиром тісто підсмажують з одного боку, а для млинчиків з повидлом, яблуками, варенням, сметаною — з обох.

Млинчики з м’ясним, ліверним, яблучним фаршами, джемом, повидлом, варенням, сметаною:
На підсмажений бік млинчика кладуть м’ясний, ліверний або сир ний фарш, загортають у вигляді плоского прямокутника, обсмажують до утворення рум’яної кірочки і ставлять у жарову шафу на 5-6хв.
У разі приготування млинчиків з фруктовими начинками або сметаною їм надають форми трикутника, збризкують маргарином і запікають у жаровій шафі 7—10хв.
Подають по 2 шт. на порцію.
Млинчики з м’ясним або ліверним фаршем поливають розтопленим маслом. Млинчики з фруктовими начинками подають з цукровою пудрою, з сиром або без начинки подають зі сметаною.


бригада ІІI – смажить чебуреки, пончики;
Пончики:
Тісто готують безопарним способом слабкої консистенції. Інвентар і стіл для формування виробів змащують олією. Готове тісто розрізають на шматки масою 450 або 900 г, розкачують джгут, ділять на шматочки по 45 г, формують кульки, залишають на 20-30хв. для вистоювання, потім кладуть у нагрітий до температури180—190°Сфритюр і смажать2—3хв. У процесі смаження вироби перевертають, щоб по всій поверхні утворилася рівномірна золотиста кірочка.
Готові пончики виймають шумівкою, викладають на сітчасту по верхню, щоб стекла олія, і посипають цукровою пудрою.


Чебуреки:
У молоко додають сіль та перемішують, додають просіяне борошно та замішують тісто, яке накривають серветкою та залишають на 20-30 хв. у спокої для набухання клейковини. Потім тісто розкатують у вигляді кругляків масою 60 г. на змащеному рослиною олією столі, кладуть на нього м’ясну начинку – 50 г. ,краї з’єднують ,надаючи виробові форму на півмісяця. Для начинки  баранину і цибулю пропускають через м’ясорубку ,заправляють сіллю, перцем та розводять холодною водою. Смажать чебуреки у розігрітій рослинній олії при температурі160-180 градусів. У процесі смаження чебуреки перевертають  і продовжують смажити утворення рівномірної золотистої кірочки по всій поверхні. Готові чебуреки виймають на сітчасту поверхню і дають стекти зайвому жиру. Відпускають по 2 штуки на порцію.

бригада ІV – готує пампушки;
Приготування пампушок. Дріжджове тісто (безопарний спосіб) розробляють на шматочки, формують кульки масою 30 г, щільно укладають на змащений олією лист і залишають для вистоювання на 5-6 хв. Потім вироби змащують яйцем і випікають 7-8 хв.


бригада V – смажить пиріжки;
Тісто готують безопарним способом слабкої консистенції. Інвентар і обладнання змащують олією. Підготовлене тісто охолоджують до 10°С, щоб воно не перекисло під час формування з нього виробів.
На столі, змащеному олією, з тіста масою 0,5-1кг роблять джгут, потім порціонують на шматки масою 50 г, надають їм форми кульок, розкладають на столі (на відстані4-5см одна від одної) і вистоюють5-6хв. Після вистоювання кульки перевертають на другий бік і надають їм форми коржиків завтовшки4-5см. На середину коржиків кладуть начинку, згинають їх удвоє, з’єднують краї, надають виробам фор ми півмісяця, укладають на змащені олією кондитерські листи і ставлять у тепле місце для вистоювання на20-30хв. Перед смаженням пиріжки злегка видовжують, кладуть у підігрітий до175-180°С фритюр і смажать2-3хв. Пиріжки можна смажити у спеціальних смажильних апаратах з регульованим нагріванням.
У процесі смаження вироби перевертають і смажать до утворення на всій поверхні рівномірної золотистої скоринки. Готові пиріжки вий мають на сітчасту поверхню, щоб стекла олія.


бригада VІ – пече пиріжки.
Дріжджове тісто, приготовлене опарним способом, викладають на посипаний борошном стіл, розкладають на шматки масою 1-1,5кг, роблять з нього джгут, ділять на шматочки необхідної маси. З цих шматочків формують кульки, дають їм вистоятися 5-6хв., потім розкачують на круглі коржики завтовшки 0,5-1см, на середину яких кладуть начинку (з м’яса або ліверу, риби, грибів, рису, яблук, капусти, вишень, повидла, джему), краї щільно з’єднують, защипують, надають форми човника. Сформовані пиріжки укладають рубцем донизу на кондитерський лист, змащений жиром, і залишають на 20-30хв. для вистоювання. За 5-10хв. перед випіканням вироби змащують меланжем або яйцем. Випікають8-10хв. при температурі 200-240°С.


  1. Розподіл учнів за робочими місцями
  2. Повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт.
  3. Цільові обходи майстром робочих місць:
  • Організація робочого місця;
  • Дотримання послідовності виконання трудових операцій;
  • Виявлення недоліків, додаткове інструктування;
  • Перевірити правильність ведення міжопераційного контролю.
  • Охорона праці.
  1. Прийом виконаних робіт.
  2. Прибирання робочих місць.


ІV. Заключний інструктаж (30 хвилин):

  1. Аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку.
  2. Оцінка роботи учнів, її об’єктивне обгрунтування.
  3. Аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення.
  4. Повідомлення та обгрунтування оцінок.
  5. Видача домашнього завдання.

Комментарии